рейковий

РЕ́ЙКОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до ре́йка 1.

Рейковий стик;

// Признач. для рейок.

Рейки з міцної корозостійкої сталі можуть служити в кілька раз довше, ніж із звичайної рейкової (з наук.-попул. літ.);

// Зробл. з рейок.

У центрі буде встановлена сорокаметрова башта з котлом, що обертається, її оточуватимуть 23 кільця рейкових шляхів (із журн.);

Рейкова колія;

// Здійснюваний за допомогою рейки.

Різновидом зубчастої передачі є рейкова. Вона служить для перетворення обертального руху в прямолінійний і навпаки (з навч. літ.).

2. Який рухається, пересувається по рейках (у 1 знач.).

Конвеєризація горизонтальних виробок, порівняно з рейковим транспортом, дає можливість зменшити чисельність робітників у 2–2,5 рази (з публіц. літ.);

Рейковий підіймач має дві цівкові рейки. Підіймаються рейки шестернями-зірочками, укріпленими на одному валу (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. рейковий — ре́йковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рейковий — [рейковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
3. рейковий — -а, -е. 1》 Прикм. до рейка 1). || Признач. для рейок. || Зробл. з рейок. Рейкова колія. || Здійснюваний за допомогою рейки. Рейкове коло — ізольована ділянка залізничної колії, рейки якої служать провідниками електричного струму...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рейковий — РЕ́ЙКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до ре́йка 1. На ряді дільниць Південно-Західної залізниці вже можна зустріти рейкові пліті довжиною 800 метрів. Завдяки їм на сотні кілометрів простягається «бархатна колія». На ній не чути постійного стуку коліс (Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах