рекрутувати

РЕКРУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.

1. іст. Брати в рекрути.

2. заст. Залучати людей до якоїсь справи, набирати їх для чого-небудь; вербувати.

Буваючи часто в Ясені, Олекса нав’язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Хотк., Довбуш, 1965, 342).

Значення в інших словниках

1. рекрутувати — рекрутува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. рекрутувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 іст. Брати в рекрути. 2》 заст. Залучати людей до якоїсь справи, набирати їх для чого-небудь; вербувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рекрутувати — Покликувати, покликати (до війська), приєднувати, приєднати, поприєднувати, приймати, прийняти, поприймати, прилучати, прилучити, поприлучати  Словник чужослів Павло Штепа
4. рекрутувати — РЕКРУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що. 1. іст. Брати в рекрути. 2. заст. Залучати людей до якоїсь справи, набирати їх для чого-небудь; вербувати. Буваючи часто в Ясені, Олекса нав'язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
5. рекрутувати — НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій)...  Словник синонімів української мови