Словник синонімів української мови

рекрутувати

НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ (забезпечувати повний комплект працівників особового складу). — Док.: набра́ти, завербува́ти, навербува́ти, рекрутува́ти, укомплектува́ти, скомплектува́ти. Набирати на курси; Набирати групу; Старости молодого князя вербували у військо гулячих убогих шляхтичів (І. Нечуй-Левицький); Буваючи часто в Ясені, Олекса нав'язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Г. Хоткевич); Комплектувати бригаду; Укомплектовувати полк. — Пор. 1. призива́ти.

ПРИЗИВА́ТИ (брати на військову службу), РЕКРУТУВА́ТИ іст.; МОБІЛІЗУВА́ТИ (із запровадженням воєнного стану). — Док.: призва́ти, мобілізува́ти. Ще аж перед тією війною призвали мене у солдати, у кінний запас (К. Гордієнко); Його мобілізували останніми днями в одному з переддніпрянських сіл (Ю. Бедзик). — Пор. 2. набира́ти.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. рекрутувати — рекрутува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. рекрутувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 іст. Брати в рекрути. 2》 заст. Залучати людей до якоїсь справи, набирати їх для чого-небудь; вербувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рекрутувати — Покликувати, покликати (до війська), приєднувати, приєднати, поприєднувати, приймати, прийняти, поприймати, прилучати, прилучити, поприлучати  Словник чужослів Павло Штепа
  4. рекрутувати — РЕКРУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що. 1. іст. Брати в рекрути. 2. заст. Залучати людей до якоїсь справи, набирати їх для чого-небудь; вербувати. Буваючи часто в Ясені, Олекса нав'язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
  5. рекрутувати — РЕКРУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. іст. Брати в рекрути. 2. заст. Залучати людей до якоїсь справи, набирати їх для чого-небудь; вербувати. Буваючи часто в Ясені, Олекса нав’язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Хотк., Довбуш, 1965, 342).  Словник української мови в 11 томах