реноме
РЕНОМЕ́, невідм., с. Громадська думка, що закріпилася за ким-небудь; репутація.
Реноме нігіліста незабаром закріпилося за Петрусем непохитно (Крим., Вибр., 1965, 338);
Бланка зажалів, що встряє у таку небезпечно для його художницького реноме розмову (Ле, Вибр., 1939, 298).
Словник української мови (СУМ-11)