репродукувати
РЕПРОДУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. полігр., фот. Робити репродукцію (у 1, 2 знач.).
На репродукційних фотопластинках або фототехнічних фотоплівках дістають (репродукують) негативи з фотовідбитків, картин, рисунків і т. д. (Довідник фот., 1959, 22);
На жаль, часто репродукуючи роботу І. Труша, видавці чомусь не називають імені автора (Літ. Укр., 24.Х 1967, 3).
2. псих. Відновлювати, відтворювати те, що збереглось у пам’яті.
Художня майстерність мовної творчості Шевченка полягала, на думку Франка, в умінні.. створювати сильні музичні образи.. відповідним добором звичайних слів і словосполучень, що репродукують різноманітні відчуттєві враження (Мовозн., XVII, 1962, 100).
3. біол. Відтворювати, розмножувати рослини і тварин.
Основний напрямок господарства — репродукувати для колгоспів елітне насіння зернових та технічних культур (Оров., Зел. повінь, 1961, 25).
Словник української мови (СУМ-11)