репродукувати

ВІДТВО́РЮВАТИ (надавати первісного стану або вигляду за рештками чи описом), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, РЕКОНСТРУЮВА́ТИ, РЕПРОДУКУВА́ТИ (у пам'яті). — Док.: відтвори́ти, віднови́ти, понови́ти, реконструюва́ти, репродукува́ти. — Коли ця рудня не вибрана і має руду, а це так, — відтворити її справа двох декад (О. Досвітній); Реконструювати давньоруський ручний млин; Репродукувати відчуттєві враження.

Значення в інших словниках

1. репродукувати — репродукува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. репродукувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 полігр., фот. Робити репродукцію (у 1, 2 знач.). 2》 псих. Відновлювати, відтворювати те, що збереглось у пам'яті. 3》 біол. Відтворювати, розмножувати рослини і тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. репродукувати — Відтворювати, відтворити, повідтворювати, відновлювати, відновити, повідновлювати  Словник чужослів Павло Штепа
4. репродукувати — РЕПРОДУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. що, полігр., фот. Робити репродукцію (у 1, 2 знач.). На репродукційних фотопластинках або фототехнічних фотоплівках дістають (репродукують) негативи з фотовідбитків, картин, рисунків і т. д. (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. репродукувати — репродукува́ти робити репродукцію чогось; відтворювати.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. репродукувати — Репродукува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. репродукувати — РЕПРОДУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. полігр., фот. Робити репродукцію (у 1, 2 знач.). На репродукційних фотопластинках або фототехнічних фотоплівках дістають (репродукують) негативи з фотовідбитків, картин, рисунків і т. д. (Довідник фот.  Словник української мови в 11 томах
8. репродукувати — рос. репродуцировать (від re... і латин. produko — створюю) — відновлювати щось (напр., вироблену продукцію), відтворювати.  Eкономічна енциклопедія