репутація
РЕПУТА́ЦІЯ, ї, ж. Громадська думка про кого, що-небудь.
[Таль:] Ви забули про мою репутацію! Я зовсім не з тих дам, які так безсоромно нехтують цим (Крот., Вибр., 1959, 497);
Станіслав Адамович Сохачевський.. мав репутацію доброго спеціаліста (М. Ол., Леся, 1960, 100);
Радянські пасажирські судна завоювали чудову репутацію у зарубіжних любителів морських мандрівок (Веч. Київ, 18.I 1969, 2).
◊ Підмо́чена репута́ція див. підмо́чений;
Підмочи́ти репута́цію див. підмо́чувати.
Словник української мови (СУМ-11)