рептушок

РЕПТУШО́К, шка́, ч. Зменш. до ре́птух.

— Сінця он поклав рептушок, та чи вистачить? (Тют., Вир, 1964, 171).

Значення в інших словниках

1. рептушок — рептушо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. рептушок — -шка, ч. Зменш. до рептух.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рептушок — РЕПТУШО́К, шка́, ч. Зменш. до ре́птух. – Сінця он поклав рептушок, та чи вистачить? (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах