рептушок
РЕПТУШО́К, шка́, ч. Зменш. до ре́птух.
— Сінця он поклав рептушок, та чи вистачить? (Тют., Вир, 1964, 171).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рептушок — рептушо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рептушок — -шка, ч. Зменш. до рептух. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рептушок — РЕПТУШО́К, шка́, ч. Зменш. до ре́птух. – Сінця он поклав рептушок, та чи вистачить? (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах