рептушок
РЕПТУШО́К, шка́, ч.
Зменш. до ре́птух.
– Сінця он поклав рептушок, та чи вистачить? (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рептушок — рептушо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рептушок — -шка, ч. Зменш. до рептух. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рептушок — РЕПТУШО́К, шка́, ч. Зменш. до ре́птух. — Сінця он поклав рептушок, та чи вистачить? (Тют., Вир, 1964, 171). Словник української мови в 11 томах