респіратор

РЕСПІРА́ТОР, а, ч., спец. Прилад для індивідуального захисту органів дихання від пилу, отруйних випаровувань, газів і т. ін.

Працювати в отрутосховищі слід у халатах, респіраторах або марлевих пов’язках, рукавицях та пилонепроникних окулярах (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 51);

Десь дістав [Павло] нового синього комбінезона, захисні сині окуляри і від куряви на груди повісив респіратора (Кучер, Прощай.., 1957, 477);

Вона відступилася на два кроки, сіла в фотель і зняла марлевий респіратор (Смолич, І, 1958, 91).

Значення в інших словниках

1. респіратор — респіра́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. респіратор — -а, ч., спец. Прилад для індивідуального захисту органів дихання від пилу, отруйних випаровувань, газів і т. ін. Ізолювальний регенеративний респіратор — автономний дихальний апарат, в якому видихуване повітря регенерується, після чого повторно використовується для дихання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. респіратор — РЕСПІРА́ТОР, а, ч. Прилад для індивідуального захисту органів дихання від пилу, отруйних випаровувань, газів і т. ін. Працювати в отрутосховищі слід у халатах, респіраторах або марлевих пов'язках, рукавицях та пилонепроникних окулярах (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. респіратор — респіра́тор (від лат. respiro – дихаю) прилад для захисту органів дихання, зору й слуху від дії шкідливого пилу фільтрацією вдихуваного повітря.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. респіратор — Респіра́тор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)