респіратор

респіра́тор

-а, ч., спец.

Прилад для індивідуального захисту органів дихання від пилу, отруйних випаровувань, газів і т. ін.

Ізолювальний регенеративний респіратор — автономний дихальний апарат, в якому видихуване повітря регенерується, після чого повторно використовується для дихання.

Значення в інших словниках

1. респіратор — респіра́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. респіратор — РЕСПІРА́ТОР, а, ч. Прилад для індивідуального захисту органів дихання від пилу, отруйних випаровувань, газів і т. ін. Працювати в отрутосховищі слід у халатах, респіраторах або марлевих пов'язках, рукавицях та пилонепроникних окулярах (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. респіратор — респіра́тор (від лат. respiro – дихаю) прилад для захисту органів дихання, зору й слуху від дії шкідливого пилу фільтрацією вдихуваного повітря.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. респіратор — Респіра́тор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. респіратор — РЕСПІРА́ТОР, а, ч., спец. Прилад для індивідуального захисту органів дихання від пилу, отруйних випаровувань, газів і т. ін. Працювати в отрутосховищі слід у халатах, респіраторах або марлевих пов’язках, рукавицях та пилонепроникних окулярах (Шкідн.  Словник української мови в 11 томах