ретроспективний

РЕТРОСПЕКТИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Який містить у собі розгляд минулих подій; звернений у минуле.

Як завжди, цікаво будується сюжет [роману Н. Рибака «Час сподівань і звершень»], як завжди — численні внутрішні монологи і ретроспективні описи (Рад. літ-во, 1, 1964, 40);

Останнім часом стає хорошою традицією ретроспективний показ кращих радянських фільмів, що становлять кінокласику (Мист., 5, 1968, 36);

Створення ретроспективного відділу виставки дало наочну можливість відчути ті принципові засади, які не просто започаткували монументальне мистецтво України, а й визначили його напрямок (Літ. Укр., 22.IV 1969, 2).

Значення в інших словниках

1. ретроспективний — ретроспекти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ретроспективний — -а, -е, книжн. Який містить розгляд минулих подій; звернений у минуле.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ретроспективний — Минулоглядний  Словник чужослів Павло Штепа
4. ретроспективний — РЕТРОСПЕКТИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Який містить у собі розгляд минулих подій; звернений у минуле. Як завжди, цікаво будується сюжет [роману Н. Рибака “Час сподівань і звершень”], як завжди – численні внутрішні монологи й ретроспективні описи (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. ретроспективний — ретроспекти́вний (від ретроспекція) звернений у минуле, присвячений розгляду минулого.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. ретроспективний — Ретроспекти́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)