ретроспективний
РЕТРОСПЕКТИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Який містить у собі розгляд минулих подій; звернений у минуле.
Як завжди, цікаво будується сюжет [роману Н. Рибака «Час сподівань і звершень»], як завжди — численні внутрішні монологи і ретроспективні описи (Рад. літ-во, 1, 1964, 40);
Останнім часом стає хорошою традицією ретроспективний показ кращих радянських фільмів, що становлять кінокласику (Мист., 5, 1968, 36);
Створення ретроспективного відділу виставки дало наочну можливість відчути ті принципові засади, які не просто започаткували монументальне мистецтво України, а й визначили його напрямок (Літ. Укр., 22.IV 1969, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ретроспективний — ретроспекти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- ретроспективний — -а, -е, книжн. Який містить розгляд минулих подій; звернений у минуле. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ретроспективний — Минулоглядний Словник чужослів Павло Штепа
- ретроспективний — РЕТРОСПЕКТИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Який містить у собі розгляд минулих подій; звернений у минуле. Як завжди, цікаво будується сюжет [роману Н. Рибака “Час сподівань і звершень”], як завжди – численні внутрішні монологи й ретроспективні описи (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- ретроспективний — ретроспекти́вний (від ретроспекція) звернений у минуле, присвячений розгляду минулого. Словник іншомовних слів Мельничука
- ретроспективний — Ретроспекти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)