1. Словник української мови у 20 томах

ретроспективний

РЕТРОСПЕКТИ́ВНИЙ, а, е, книжн.

Який містить у собі розгляд минулих подій; звернений у минуле.

Як завжди, цікаво будується сюжет [роману Н. Рибака “Час сподівань і звершень”], як завжди – численні внутрішні монологи й ретроспективні описи (з наук. літ.);

Ретроспективний показ;

Створення ретроспективного відділу виставки дало наочну можливість відчути ті принципові засади, які не просто започаткували монументальне мистецтво України, а й визначили його напрямок (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ретроспективний — ретроспекти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ретроспективний — -а, -е, книжн. Який містить розгляд минулих подій; звернений у минуле. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ретроспективний — Минулоглядний Словник чужослів Павло Штепа
  4. ретроспективний — ретроспекти́вний (від ретроспекція) звернений у минуле, присвячений розгляду минулого. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ретроспективний — Ретроспекти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ретроспективний — РЕТРОСПЕКТИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Який містить у собі розгляд минулих подій; звернений у минуле. Як завжди, цікаво будується сюжет [роману Н. Рибака «Час сподівань і звершень»], як завжди — численні внутрішні монологи і ретроспективні описи (Рад. Словник української мови в 11 томах