ретязьок

РЕТЯЗЬО́К, зька́, рідко РЕТЯЗО́К, зка́, ч., заст. Зменш. до ре́тязь.

Чабан гнеться за шапкою, і від його почорнілого шитого пояса, погойдуючись на ретязькові, самотньо відділяється ріжок з добрим дьогтем (Стельмах, І, 1962, 44);

За ним [начальником гестапо] увійшов, ведучи на ретязку здорового собаку, огрядний рижий Роберт, його перекладач (Хижняк, Тамара, 1959, 118);

*Образно. Крізь віти груші де-не-де просвічує тоненький ретязьок місяця (Вас., II, 1959, 162).

Значення в інших словниках

1. ретязьок — ретязьо́к іменник чоловічого роду ланцюжок рідко  Орфографічний словник української мови
2. ретязьок — -зька, рідко ретязок, -зка, ч., заст. Зменш. до ретязь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ретязьок — РЕТЯЗЬО́К, зька́, ч., заст. Зменш. до ре́тязь. Чабан гнеться за шапкою, і від його почорнілого шитого пояса, погойдуючись на ретязькові, самотньо відділяється ріжок з добрим дьогтем (М.  Словник української мови у 20 томах