рецензентка

РЕЦЕНЗЕ́НТКА, и, ж. Жін. до рецензе́нт.

Власне, тепер (як кажуть газети) втратив [«Вестник Европы»] свою рецензентку (Л. Укр., V, 1956, 342).

Значення в інших словниках

1. рецензентка — рецензе́нтка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рецензентка — -и. Жін. до рецензент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рецензентка — РЕЦЕНЗЕ́НТКА, и, ж. Жін. до рецензе́нт. Власне, тепер (як кажуть газети) втратив [“Вестник Европы] свою рецензентку (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах