рецептура

РЕЦЕПТУ́РА, и, ж.

1. Сукупність відомостей про виготовлення і призначення ліків.

2. розм., рідко. Те саме, що реце́пт 1.

— Що за горе, що за лихо?.. Чим я зможу, пособлю, — Зайця вашого люблю. Дайте вашу рецептуру, — Йде до ліків дятел бурий (Стельмах, V, 1963, 367).

3. Сукупність відомостей про склад і спосіб виготовлення будь-якої суміші, розчину, страви і т. ін.

Науковці інституту [хімії високомолекулярних сполук] розробили рецептуру поліуретанових лаків та емалей. (Вісник АН, 1, 1971, 3);

З’явилися нові види харчової сировини, для яких потрібно було ввести нові види обробки, нові кулінарні рецептури (Технол. пригот. їжі, 1957, 8).

Значення в інших словниках

1. рецептура — рецепту́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рецептура — -и, ж. 1》 Сукупність відомостей про виготовлення і призначення ліків. Загальна рецептура — правила оформлення рецептурних бланків та написання рецептів, а також правила виготовлення, зберігання та відпускання різних лікарських форм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рецептура — РЕЦЕПТУ́РА, и, ж. 1. Сукупність відомостей про виготовлення і призначення ліків. Мазі від опіків на основі лікарських трав .. що їх він [Петра Івановича] виготовляє за власною складною й унікальною рецептурою, вже не одного хворого поставили на ноги.  Словник української мови у 20 томах
4. рецептура — рецепту́ра (нім. Rezeptur, від лат. receptum – сприйняте) сукупність правил виписування та виготовлення ліків.  Словник іншомовних слів Мельничука