реєстровець
РЕЄСТРО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто служив у реєстровому війську.
Знову серед козаків пішли чутки, що буде складатися реєстр. Хто оповідав, що число реєстровців обійматиме шістдесят тисяч, як було постановлено по Переяславських актах, а хто твердив, що всього двадцять тисяч (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 606);
Реєстровцям була встановлена плата грішми і сукном (Іст. УРСР, І, 1953, 163).
Словник української мови (СУМ-11)