рибар

РИБА́Р, я́, ч., рідко. Те саме, що рибак.

[Дідок:] Рибалки ми тут. Рибу ловимо. [Гуска:] А-а.. Рибалки! Рибалоньки! Рибарі! (М. Куліш, П’єси, 1960, 222);

В дні погожі і в негоду, в дружнім колі рибарів борознив Онеги воду біля Кіжських островів (Гонч., Вибр., 1959, 263).

Значення в інших словниках

1. рибар — риба́р іменник чоловічого роду, істота рибак рідко  Орфографічний словник української мови
2. рибар — -я, ч., рідко. Те саме, що рибак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рибар — РИБА́Р, я́, ч., рідко. Те саме, що риба́к. [Дідок:] Рибалки ми тут. Рибу ловимо. [Гуска:] А-а .. Рибалки! Рибалоньки! Рибарі! (М. Куліш); В дні погожі і в негоду, в дружнім колі рибарів борознив Онеги воду біля Кіжських островів (І. Гончаренко).  Словник української мови у 20 томах
4. рибар — РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю.  Словник синонімів української мови