рибар

РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Яновський); Вставали риболови на світанку, Ішли ловити рибок золотих (Д. Павличко); Ой на ставочку рибак рибу удить (П. Чубинський); Ой візьму я відеречка Та й піду я по воду, Ой побачу риболовця, Чи хороший на вроду (пісня); В дні погожі і в негоду, в дружнім колі рибарів борознив Онеги воду біля Кіжських островів (І. Гончаренко); Серед цих, здебільшого випадкових, вудкарів і спінінгістів був один інженер (І. Ле); (Влас:) Простудився, через те тепер і рибу не ходжу вудити. І тепер сила вудіїв сидить на березі, а я дома (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. рибар — риба́р іменник чоловічого роду, істота рибак рідко  Орфографічний словник української мови
2. рибар — -я, ч., рідко. Те саме, що рибак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рибар — РИБА́Р, я́, ч., рідко. Те саме, що риба́к. [Дідок:] Рибалки ми тут. Рибу ловимо. [Гуска:] А-а .. Рибалки! Рибалоньки! Рибарі! (М. Куліш); В дні погожі і в негоду, в дружнім колі рибарів борознив Онеги воду біля Кіжських островів (І. Гончаренко).  Словник української мови у 20 томах
4. рибар — РИБА́Р, я́, ч., рідко. Те саме, що рибак. [Дідок:] Рибалки ми тут. Рибу ловимо. [Гуска:] А-а.. Рибалки! Рибалоньки! Рибарі! (М. Куліш, П’єси, 1960, 222); В дні погожі і в негоду, в дружнім колі рибарів борознив Онеги воду біля Кіжських островів (Гонч., Вибр., 1959, 263).  Словник української мови в 11 томах