риболов
РИБОЛО́В, а, ч.
1. Той, хто займається ловінням риби.
Юра, як і кождий гуцул, був завзятий риболов (Фр., IV, 1950, 427);
Здається, саме з цього часу [як Бицик побачив сома] в його серці й народився непереможний запал риболова (Донч., VI, 1957, 8).
2. Те саме, що риба́лка 3.
Сірі риболови кидаються раз по разу за поживою (Мокр., Слід.., 1969, 107).
Словник української мови (СУМ-11)