ригнути
РИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., вульг. Однокр. до рига́ти.
— Нема хліба, нема де й заробити.. — Нам що — нам хоч ригни, а дай (Коцюб., І, 1955, 92);
*Образно. Сотні командирських пунктів готувались зараз ригнути із-за лісу тисячами бомб, гранат і шрапнелей (Панч, І, 1956, 119).
Словник української мови (СУМ-11)