Великий тлумачний словник сучасної мови

ригнути

ригну́ти

у, -неш, док., вульг.

Однокр. до ригати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ригнути — ригну́ти дієслово доконаного виду вульг.  Орфографічний словник української мови
  2. ригнути — РИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., вульг. Однокр. до рига́ти. – Нема хліба, нема де й заробити .. – Нам що – нам хоч ригни, а дай (М. Коцюбинський); * Образно. Сотні командирських пунктів готувались зараз ригнути із-за лісу тисячами бомб, гранат і шрапнелей (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
  3. ригнути — РИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., вульг. Однокр. до рига́ти. — Нема хліба, нема де й заробити.. — Нам що — нам хоч ригни, а дай (Коцюб., І, 1955, 92); *Образно. Сотні командирських пунктів готувались зараз ригнути із-за лісу тисячами бомб, гранат і шрапнелей (Панч, І, 1956, 119).  Словник української мови в 11 томах
  4. ригнути — Рига́ти, -га́ю, -єш, одн. в ригнути, -ну, -неш гл. 1) Дѣлать отрыжку, отрыгнуть. Не їв редьки, не буде ригати. Ном. № 6744. 2) Блевать, рвать, вырвать. 3) Изрыгать, изрыгнуть. Язики на мене гострять і отруту з уст ригають. К. Псал. 313. --------------- Ригнути см. ригати.  Словник української мови Грінченка