ридма
РИ́ДМА:
◊ Ри́дма рида́ти (пла́кати, зарида́ти і т. ін.) — дуже голосно плакати, схлипуючи й захлинаючись сльозами.
На подвір’ї ридма ридала Ївга, обнімаючи своїх, врятованих Настею корів, припадала до них мокрими щоками (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 245);
Вона ридма заридала, голосно, ревно (Гжицький, Вел. надії, 1963, 160).
Словник української мови (СУМ-11)