Словник української мови в 11 томах

римаренко

РИМАРЕ́НКО, а, ч., розм., рідко. Син римаря.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. римаренко — римаре́нко іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. римаренко — -а, ч., розм., рідко. Син римаря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. римаренко — РИМАРЕ́НКО, а, ч., розм. Син римаря.  Словник української мови у 20 томах
  4. римаренко — Римаре́нко, -ка, -кові; -ре́нки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. римаренко — Римаренко, -ка м. Сынъ шорника. см. лимаренко.  Словник української мови Грінченка