Словник української мови в 11 томах

римарювати

РИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що лимарюва́ти.

Був той Гершко такий старий, як світ, римарював та тяжко бідував (Вовчок, VI, 1956, 302).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. римарювати — римарюва́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. римарювати — -юю, -юєш, недок., розм., рідко. Те саме, що лимарювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. римарювати — РИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Те саме, що лимарюва́ти. Був той Гершко такий старий, як світ, римарював та тяжко бідував (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  4. римарювати — Римарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. римарювати — Римарювати, -рю́ю, -єш гл. Заниматься шорничествомъ. см. лимарювати.  Словник української мови Грінченка