Великий тлумачний словник сучасної мови

римарювати

римарюва́ти

-юю, -юєш, недок., розм., рідко.

Те саме, що лимарювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. римарювати — римарюва́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. римарювати — РИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Те саме, що лимарюва́ти. Був той Гершко такий старий, як світ, римарював та тяжко бідував (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  3. римарювати — Римарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. римарювати — РИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що лимарюва́ти. Був той Гершко такий старий, як світ, римарював та тяжко бідував (Вовчок, VI, 1956, 302).  Словник української мови в 11 томах
  5. римарювати — Римарювати, -рю́ю, -єш гл. Заниматься шорничествомъ. см. лимарювати.  Словник української мови Грінченка