римач
РИМА́Ч, а́, ч., розм., зневажл. Поганий, бездарний поет.
— Легіон шотландських римачів сьогоднішнього дня… постійно підмінює простоту вульгарністю, — відзначав він [Роберт Бернс], — в той час як простота така ж далека від вульгарності, з одного боку, як від нещирості та пустого чванства, з другого (Рад. літ-во, 5, 1958, 76).
Словник української мови (СУМ-11)