римач
РИМА́Ч, а́, ч., зневажл.
Поганий, бездарний поет.
– Легіон шотландських римачів сьогоднішнього дня... постійно підмінює простоту вульгарністю, – відзначав він [Роберт Бернс], – в той час як простота така ж далека від вульгарності, з одного боку, як від нещирості та пустого чванства, з другого (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)