Словник української мови в 11 томах

рипус

РИ́ПУС, а, ч. Риба родини лососевих.

Слід вирощувати разом з коропом такі види риби, які живляться нижчими ракоподібними (сиг, рипус, карась і ін.) (Соц. твар., 7, 1956, 40);

Заселена вона [Рось] й північними рибами — сигом, рипусом, пеляддю (Наука.., 10, 1960, 32).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рипус — ри́пус іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. рипус — -а, ч. Риба родини лососевих.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рипус — РИ́ПУС, а, ч. Риба родини лососевих. Слід вирощувати разом з коропом такі види риби, які живляться нижчими ракоподібними (сиг, рипус, карась і т. ін.) (із журн.); Заселена вона [Рось] й північними рибами – сигом, рипусом, пеляддю (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах