ритмомелодичний
РИТМОМЕЛОДИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв., рідко. Те саме, що ритмомелоді́йний.
У всьому романі [«Вершники»] налічується до двох десятків вставних слів і речень, але й вони не затримують, не загальмовують розгортання ритмомелодичної лінії речення: вони ніби служать тільки своєрідною ритмічною паузою (Мовозн., XIII, 1955, 49).
Словник української мови (СУМ-11)