Словник української мови в 11 томах

рихлення

РИ́ХЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. рихли́ти.

В умовах півдня республіки кукурудза не може добре родити, якщо не проводити її глибоке рихлення (Рад. Укр., 13.III 1963, 2);

Перший випуск [атласу «Русские»] містить карти поширення різних типів знарядь оранки і рихлення, способів і знарядь збирання хліба, молотьби і віяння, сільськогосподарських споруд (сушилень, клунь, млинів) (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 7).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рихлення — ри́хлення іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. рихлення — РИ́ХЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. рихли́ти. В умовах півдня республіки кукурудза не може добре родити, якщо не проводити її глибоке рихлення (з газ.  Словник української мови у 20 томах