рихлення
РИ́ХЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. рихли́ти.
В умовах півдня республіки кукурудза не може добре родити, якщо не проводити її глибоке рихлення (Рад. Укр., 13.III 1963, 2);
Перший випуск [атласу «Русские»] містить карти поширення різних типів знарядь оранки і рихлення, способів і знарядь збирання хліба, молотьби і віяння, сільськогосподарських споруд (сушилень, клунь, млинів) (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 7).
Словник української мови (СУМ-11)