роботодавець
РОБОТОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто дає, пропонує кому-небудь роботу, наймає робочу силу.
Десь вулицею іде п’яний гуцул.. Певне, вже посварився з кимось з роботодавців і от тепер викрикує свою досаду (Хотк., II, 1966, 129);
— Ми живемо у безперервній війні з роботодавцями (Кол., На фронті.., 1959, 9).
Словник української мови (СУМ-11)