роботодавець
РОБОТОДА́ВЕЦЬ, вця, ч.
Той, хто дає, пропонує кому-небудь роботу, наймає робочу силу.
Десь вулицею іде п'яний гуцул .. Певне, вже посварився з кимось з роботодавців і от тепер викрикує свою досаду (Г. Хоткевич);
– Ми живемо у безперервній війні з роботодавцями (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)