1. Словник української мови у 20 томах

роботодавець

РОБОТОДА́ВЕЦЬ, вця, ч.

Той, хто дає, пропонує кому-небудь роботу, наймає робочу силу.

Десь вулицею іде п'яний гуцул .. Певне, вже посварився з кимось з роботодавців і от тепер викрикує свою досаду (Г. Хоткевич);

– Ми живемо у безперервній війні з роботодавцями (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роботодавець — роботода́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. роботодавець — Особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом). англ. employer; нім. Arbeitgeber m –s, =; угор. munkaadó; рос. работодатель. Словник із соціальної роботи
  3. роботодавець — Особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом). "Про охорону прав на промислові зразки", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
  4. роботодавець — -вця, ч. Той, хто дає, пропонує кому-небудь роботу, наймає робочу силу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. роботодавець — Працедавець Словник чужослів Павло Штепа
  6. роботодавець — РОБОТОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто дає, пропонує кому-небудь роботу, наймає робочу силу. Десь вулицею іде п’яний гуцул.. Певне, вже посварився з кимось з роботодавців і от тепер викрикує свою досаду (Хотк., II, 1966, 129); — Ми живемо у безперервній війні з роботодавцями (Кол., На фронті.., 1959, 9). Словник української мови в 11 томах