роботодавець
Особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом).
англ. employer; нім. Arbeitgeber m –s, =; угор. munkaadó; рос. работодатель.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роботодавець — роботода́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- роботодавець — Особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом). "Про охорону прав на промислові зразки", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
- роботодавець — -вця, ч. Той, хто дає, пропонує кому-небудь роботу, наймає робочу силу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роботодавець — Працедавець Словник чужослів Павло Штепа
- роботодавець — РОБОТОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто дає, пропонує кому-небудь роботу, наймає робочу силу. Десь вулицею іде п'яний гуцул .. Певне, вже посварився з кимось з роботодавців і от тепер викрикує свою досаду (Г. Хоткевич); – Ми живемо у безперервній війні з роботодавцями (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
- роботодавець — РОБОТОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто дає, пропонує кому-небудь роботу, наймає робочу силу. Десь вулицею іде п’яний гуцул.. Певне, вже посварився з кимось з роботодавців і от тепер викрикує свою досаду (Хотк., II, 1966, 129); — Ми живемо у безперервній війні з роботодавцями (Кол., На фронті.., 1959, 9). Словник української мови в 11 томах