робітництво
РОБІТНИ́ЦТВО, а, с., збірн. Люди, які належать до робітничого класу; робітники.
Ще за царату він зв’язав свою долю з передовим робітництвом і провадив разом із ним боротьбу проти хазяїв заводу (Крот., Сини.., 1948, 97);
Саме робітництво виступає ініціатором найважливіших патріотичних починань, нових форм масового соціалістичного змагання (Ком. Укр., 4, 1970, 42).
Словник української мови (СУМ-11)