рогачка
РОГА́ЧКА, и, ж.
1. Те саме, що рога́тка 1.
І Хуан наш догадався, Як пройти через рогачки (Сам., І, 1958, 260);
Йому приснився ліс Могильницький, приснилось любиме узлісся, рогачка, що закриває в’їзд до лісу (Гжицький, У світ.., 1960, 312).
2. Дерев’яний, з виступаючими кінцями нашийник для свійських тварин, який не дає їм змоги пройти крізь вузький прохід.
3. розм. Рогата вівця.
4. ент. Те саме, що щи́павка.
Словник української мови (СУМ-11)