роговіти
РОГОВІ́ТИ, і́є, недок. Перетворюватись у рогову речовину.
Клітини, які не стикаються з внутрішнім середовищем, мертві. Такими є, наприклад, клітини поверхневого шару шкіри. Вони роговіють і відмирають саме тому, що втрачають зв’язок з кров’ю і лімфою (Метод. викл. анат.., 1955, 83).
Словник української мови (СУМ-11)