роговина

РОГОВИ́НА, и, ж. Рогова речовина.

Чому крізь тонку роговину просвічує промінь, А рідина не проходить? (Зеров, Вибр., 1966, 169);

Він кинув у шухляду вороний шматок сталі з різьбленою роговиною на короткій ручці і безсило схилився просто на одкриту шухляду (Епік, Тв., 1958, 201).

Значення в інших словниках

1. роговина — рогови́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. роговина — -и, ж. Рогова речовина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роговина — РОГОВИ́НА, и, ж. Рогова речовина. Чому крізь тонку роговину просвічує промінь, А рідина не проходить? (М. Зеров); Він кинув у шухляду вороний шматок сталі з різьбленою роговиною на короткій ручці і безсило схилився просто на одкриту шухляду (Г. Епік).  Словник української мови у 20 томах