Великий тлумачний словник сучасної мови

роговина

рогови́на

-и, ж.

Рогова речовина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. роговина — рогови́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. роговина — РОГОВИ́НА, и, ж. Рогова речовина. Чому крізь тонку роговину просвічує промінь, А рідина не проходить? (М. Зеров); Він кинув у шухляду вороний шматок сталі з різьбленою роговиною на короткій ручці і безсило схилився просто на одкриту шухляду (Г. Епік).  Словник української мови у 20 томах
  3. роговина — РОГОВИ́НА, и, ж. Рогова речовина. Чому крізь тонку роговину просвічує промінь, А рідина не проходить? (Зеров, Вибр., 1966, 169); Він кинув у шухляду вороний шматок сталі з різьбленою роговиною на короткій ручці і безсило схилився просто на одкриту шухляду (Епік, Тв., 1958, 201).  Словник української мови в 11 томах