родовідний

РОДОВІ́ДНИЙ, а, е.

1. Прикм. до родові́д 1, 2.

Крім племінних записів, що ведуться при сімейній селекції, ведуть також журнал спаровувань і родовідний запис (Птахівн., 1955, 68).

Родові́дна кни́га — книга з відомостями про походження, родинні зв’язки, службу предків дворянських родів.

У родовідних книгах дворян Подільської губернії.. немає імен ні прадіда, ні діда, ні батька письменника [М. Коцюбинського] (Рад. літ-во, 3, 1962, 46);

Родові́дне де́рево див. де́рево.

2. у знач. ім. родові́дна, ної, ж. Те само, що родові́д.

Походження коня оцінюють по родовідній, записаній до племінної книги або взятій з інших офіційних документів (Конярство, 1957, 77);

Родовідна новели криється в глибинах народної творчості (Рад. літ-во, 2, 1958, 18).

Значення в інших словниках

1. родовідний — родові́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. родовідний — -а, -е. Прикм. до родовід 1), 2). Родовідна книга — книга з відомостями про походження, родинні зв'язки, службу предків дворянських родів. Родовідне дерево — деревовидне зображення споріднених зв'язків у будь-якій природній групі організмів або в межах всього органічного світу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. родовідний — РОДОВІ́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до родові́д 1, 2. Крім племінних записів, що ведуться при сімейній селекції, ведуть також журнал спаровувань і родовідний запис (з наук. літ.). 2. у знач. ім. родові́дна, ної, ж. Те саме, що родові́д.  Словник української мови у 20 томах