родовідний
РОДОВІ́ДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до родові́д 1, 2.
Крім племінних записів, що ведуться при сімейній селекції, ведуть також журнал спаровувань і родовідний запис (Птахівн., 1955, 68).
Родові́дна кни́га — книга з відомостями про походження, родинні зв’язки, службу предків дворянських родів.
У родовідних книгах дворян Подільської губернії.. немає імен ні прадіда, ні діда, ні батька письменника [М. Коцюбинського] (Рад. літ-во, 3, 1962, 46);
Родові́дне де́рево див. де́рево.
2. у знач. ім. родові́дна, ної, ж. Те само, що родові́д.
Походження коня оцінюють по родовідній, записаній до племінної книги або взятій з інших офіційних документів (Конярство, 1957, 77);
Родовідна новели криється в глибинах народної творчості (Рад. літ-во, 2, 1958, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- родовідний — родові́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- родовідний — -а, -е. Прикм. до родовід 1), 2). Родовідна книга — книга з відомостями про походження, родинні зв'язки, службу предків дворянських родів. Родовідне дерево — деревовидне зображення споріднених зв'язків у будь-якій природній групі організмів або в межах всього органічного світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- родовідний — РОДОВІ́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до родові́д 1, 2. Крім племінних записів, що ведуться при сімейній селекції, ведуть також журнал спаровувань і родовідний запис (з наук. літ.). 2. у знач. ім. родові́дна, ної, ж. Те саме, що родові́д. Словник української мови у 20 томах