родовідний
РОДОВІ́ДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до родові́д 1, 2.
Крім племінних записів, що ведуться при сімейній селекції, ведуть також журнал спаровувань і родовідний запис (з наук. літ.).
2. у знач. ім. родові́дна, ної, ж. Те саме, що родові́д.
Походження коня оцінюють по родовідній, записаній до племінної книги або взятій з інших офіційних документів (з наук. літ.);
Родовідна новели криється в глибинах народної творчості (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- родовідний — родові́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- родовідний — -а, -е. Прикм. до родовід 1), 2). Родовідна книга — книга з відомостями про походження, родинні зв'язки, службу предків дворянських родів. Родовідне дерево — деревовидне зображення споріднених зв'язків у будь-якій природній групі організмів або в межах всього органічного світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- родовідний — РОДОВІ́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до родові́д 1, 2. Крім племінних записів, що ведуться при сімейній селекції, ведуть також журнал спаровувань і родовідний запис (Птахівн., 1955, 68). Словник української мови в 11 томах