рожаїстий
РОЖАЇ́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що родю́чий 1.
Темнолисті вишні, гіллясті груші, рожаїсті яблуні не змогли прикрити землі від ясного сонячного проміння (Мирний, III, 1954, 348);
Звідки на буковинських полях взялась отака рожаїста, повнозерна кукурудза? Адже колись тут ледь животіли низенькі, хирляві стебельця «верховинки» (Рад. Укр., 1.ІІІ 1964, 2);
// Який має велике розлоге гілля (про дерево).
Он над водою рожаїста верба стоїть, гілки свої аж на саму воду поклала (Мирний, III, 1954, 242).
Словник української мови (СУМ-11)