рожина

РОЖИ́НА, и, ж. Квітка рожі.

Мені цвіла розкішная рожина І світили зіроньки ясненькі (Манж., Тв., 1955, 70);

*У порівн. Зацвів козак рожиною, дівка калиною… (Чуб., V, 1874, 283).

Значення в інших словниках

1. рожина — рожи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рожина — -и, ж. Квітка рожі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рожина — РОЖИ́НА, и, ж. Квітка рожі. Мені цвіла розкішная рожина І світили зіроньки ясненькі (І. Манжура); * У порівн. Зацвів козак рожиною, дівка калиною... (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
4. рожина — Рожи́на, -ни ж. Цвѣтокъ розы. Зацвів козак рожиною, дівка калиною. Чуб. V. 283.  Словник української мови Грінченка