1. Словник української мови в 11 томах

рожина

РОЖИ́НА, и, ж. Квітка рожі.

Мені цвіла розкішная рожина І світили зіроньки ясненькі (Манж., Тв., 1955, 70);

*У порівн. Зацвів козак рожиною, дівка калиною… (Чуб., V, 1874, 283).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рожина — рожи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рожина — -и, ж. Квітка рожі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рожина — РОЖИ́НА, и, ж. Квітка рожі. Мені цвіла розкішная рожина І світили зіроньки ясненькі (І. Манжура); * У порівн. Зацвів козак рожиною, дівка калиною... (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  4. рожина — Рожи́на, -ни ж. Цвѣтокъ розы. Зацвів козак рожиною, дівка калиною. Чуб. V. 283. Словник української мови Грінченка