1. Словник української мови у 20 томах

рожина

РОЖИ́НА, и, ж.

Квітка рожі.

Мені цвіла розкішная рожина І світили зіроньки ясненькі (І. Манжура);

* У порівн. Зацвів козак рожиною, дівка калиною... (П. Чубинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рожина — рожи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рожина — -и, ж. Квітка рожі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рожина — РОЖИ́НА, и, ж. Квітка рожі. Мені цвіла розкішная рожина І світили зіроньки ясненькі (Манж., Тв., 1955, 70); *У порівн. Зацвів козак рожиною, дівка калиною… (Чуб., V, 1874, 283). Словник української мови в 11 томах
  4. рожина — Рожи́на, -ни ж. Цвѣтокъ розы. Зацвів козак рожиною, дівка калиною. Чуб. V. 283. Словник української мови Грінченка