розбагатілий
РОЗБАГАТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розбагаті́ти.
Пана видно по халяві.. Якщо дім одноповерховий, але великий, з різьбленими ворітьми, з садом, — значить, розбагатілий майстер, що має власну майстерню і найманих робітників (Кол., Терен.., 1959, 35).
Словник української мови (СУМ-11)